СУПЛІКА, КИ,

Супліка, ки, ж. Прошеніе, письменная просьба. Супліка до Грицька К…. и Г. Арт. (О. 1861. III. 87). Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа. Св. Л. 126. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 230.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

СУПЛІКАТОР, РА, →← СУПИТИСЯ, ПЛЮСЯ, ПИШСЯ,

T: 176